Мета:розширити і узагальнити знання учнів з теми «Птахи»,зокрема із зимуючими птахами нашого району;розкрити залежність життя птахів від поведінки людини ;розвивати смислову та образну пам΄ять дітей;виховувати турботливе ставлення до пернатих-справжніх друзів і незамінних помічників.
Обладнання:малюнки та світлини зимуючих птахів,картини природи,роздатковий матеріал,вислови вчених про охорону природи.
Вчитель Добіг до кінця листопад…Вже й грудень наступив,а зима все ще була сама на себе не схожа:тепла,лагідна,милосердна. Так би й до весни…А ж раптом замело,завіяло,захурделило. Сипонуло колючим снігом,дихнуло непривітним зловісним холодом. Зіщулилося все живе. Не видно і не чути птахів. Навіть веселі зграйки пурхотливих шибеників-горобців і ті розсипались,не витримали морозу. Один чи два з’являться на подвір’ї,схоплять щось поживне й відразу зникають. Здається,природа випробовує все живе.
Учениця
«Мамо, іде вже зима,
Снігом травицю вкриває,
В гаю пташок вже нема…
Мамо, чи кожна пташина
В вирій на зиму літає?» –
В неньки спитала дитина.
«Ні, не кожна, – одказує мати, –
Онде, бачиш, пташина сивенька
Скаче швидко отам біля хати, –
Ще зосталась пташина маленька».
«Чом же вона не втіка?
Нащо морозу чека?»
«Не боїться морозу вона,
Не покине країни рідної,
Не боїться зими навісної.
Жде, що знову прилине весна».
«Мамо, ті сиві пташки
Сміливі, певно, ще й дуже,
Чи то безпечні такі, –
Чуєш, цвірінькають так,
Мов їм про зиму байдуже!
Бач – розспівалися як !»
«Не байдуже тій пташці, мій синку,
Мусить пташка малесенька дбати,
Де б водиці дістати краплинку,
Де під снігом поживку шукати».
«Нащо ж співає? Чудна!
Краще шукала б зерна!»
«Спів пташині потіха одна, –
Хоч голодна, співа веселенько,
Розважає пташине серденько,
Жде, що знову прилине весна».
Леся Українка
Ведучий Вітер січе в обличчя. Намело снігу. Нам тепло в оселях,затишно. А як почувають себе пернаті друзі,що зимують у нас? Важкувато їм,бідним, вижити у скрутні зимові місяці. І сьогодні ми зібралися для того,щоб більше дізнатися про зимуючих птахів тому,що велику користь приносять вони,знищуючи гризунів,шкідливих комах.
Отже,розпочинаємо зустріч в клубі «Всезнайки». Тема сьогоднішньої гри «Зимуючі птахи нашого краю». Змагатимуться дві команди «Синички» (дівчата) і «Снігурі»(хлопці),а їхні знання оцінюватиме журі у складі…(пред-
ставлення членів журі).
1 конкурс привітання команд у вигляді повідомлення про пташку.
Синиці-лісові птахи,які завжди із першими приморозками прилітають до людських осель,тому що їм,бідолашним,в лісі не вистачає їжі. Синиці добре пам’ятають місце,де їх годували минулої зими і повертаються туди не самі,а із своїми малюками. Гніздяться синиці в хвойних лісах. Повні кладки з 5-8 яєць. Виводять пташенят два рази на літо. Перша кладка у квітні,друга-в червні. Синиці дуже кмітливі пташки. Якщо всередину пляшки,на нитці підвісити шматок сала,синичка спочатку спробує склювати його через скло,а
потім сяде на горлечко пляшки і буде витягувати нитку дзьобом,притримуючи лапкою,аж поки не добереться до сала. В морозяні ночі зграйки синиць залазять у дупла,щілини будівель і сплять,тісно притулившись одна до одної,утворюючи пухнасту кулю,із якої стирчать хвостики. Така ночівля допомагає синичкам зберегти тепло…А ще у давнину слов’яни вірили:якщо синиця стукає у вікно,слід чекати добрих звісток.
Снігурі - птахи ряду горобиних, родини в'юркових. Довжина тіла 15 — 19 см, вага 32 — 34 г. В Україні — звичайний осілий птах Карпат і зимуючий усієї території. Взимку живиться ягодами, бруньками і насінням деревних порід.
Забарвлення самця до першої зимової ліньки темно-коричневе з чорним хвостом і крилами. Забарвлення самки – голубувато-сіре зверху, з чорною шапочкою, крилами та хвостом, білим надхвістям та смугою на крилі. Дуже гарна особливість цієї птиці у тому, що вона має червону гордо випираючу грудку, за що її впізнають майже всі,хоч трохи знайомі з птицями, люди.
Усю осінь і зиму снігурі тримаються зграйками. У снігурів панує матріархат, тобто самці підкоряються самкам. Птахи дуже рідко б’ються, але часто погрожують один одному широко розкритим дзьобом та злим шипінням. Ближче до весни починаються наполегливі залицяння самців. Снігурі розташовують свої гнізда на густих горизонтальних гілках, частіше подалі від стовбура на висоті від 2 до 5 метрів.
2 конкурс «Чи знаєш ти зимуючих птахів?»
Ведучий Назвіть пташок,які не відлітають у теплі краї,а залишаються зимувати вдома? (команди по черзі плескають у долоні,коли серед перелітних птахів буде названа зимуюча пташка).
лелека снігур шпак чапля
чапля жайворонок горобець корольок
сова ворона одуд галка
бугай горлиця коноплянка зозуля
синиця грак дятел яструб
соловей ластівка кулик
дрізд сорока куріпка
Ведучий Птахи — це диво! Їх велика кількість. Створивши безліч форм, вони
поширилися по всій земній кулі, від Арктики до Антарктики. Вони заселили
весь світ, але головне середовище їх проживання — це атмосфера, повітря,
де більшість з них проводять майже все життя.
Птахи… Хоча ви вже багато вивчили про птахів, але коли ви почуєте це
слово, кожний уявляє свого птаха…А зараз вам за описом необхідно відгадати зимуючого птаха.
3 конкурс «Відгадай птаха за його описом»
(додаток 1)
Поетична хвилинка (молодші школярі в костюмах зимуючих пташок декламують віршики)
На пухнасті рукавички
Сіли дві сумні синички.
А чому сумні — не знаю,
Зараз я їх запитаю.
- Ми замерзли на морозі,
Бо були весь час в дорозі.
Раді б зернятко склювати,
Хочем їсти, хочем спати .
Відігрілися синички
На пухнастих рукавичках,
І не стали відлітати,
Добре їм у теплій хаті.
Зим пройшло з тих пір немало,
Я дорослою вже стала,
Та й понині з рукавичок
Посміхаються синички.
Тамара Артем'єва
Продавали сніг сороки
У долині, в луговині —
біля двох доріг —
дві сороки-білобокі продавали сніг.
Вихваляли, що смачний,
що солодкий, запашний.
Що зі снігом легко жити —
Хліб пекти, куліш варити.
Не могли, мабуть, сороки
й дня прожити без мороки
І тому — усім на сміх —
продавали взимку сніг.
Всім уголос вихваляли,
наче й справді продавали
Їхню вдачу кожен знав,
снігу зроду не купляв.
Та сороки не вгавали, —
сніг ще більше вихваляли.
Скре-ке-ке та скре-ке-ке,
що це трапилось таке?
Вихваляли, продавали,
потім даром віддавали.
Микола Сингаївський
Звідкіль налетіли
Стоголосим табуном
І розсипалися в полі
Над розсипаним зерном.
Заспівали, задзвеніли,
Мов заграли кобзарі...
Де взялась весела зграя,
Жарогрудні снігурі.
Ось вони на сніг упали
І розквітли, як квітки...
На горах мак рожевий
Так заквітчує грядки.
Нагло враз табун крилатий
Небезпечне щось зачув.
Вгору знявся, й дуб гіллястий
В кущ троянди обернувсь.
Що хвилина - і, як в казці,
Враз осипались квітками
І за вітром над снігами
Полетіли снігурі.
Олександр Олесь
В дятловій кузні гаряча пора
Дятлова кузня стоїть край двора,
Дятел невтомно працює щодня-
Така роботяща у нього рідня.
Вчився він змалку так працювати,
Щоб шкідників з-під кори добувати.
Микола Сингаївський
Ведмідь сварився із совою:
– Ти щось наплутала, сова!
Затям своєю головою –
Зими в природі не бува!
Сова сміялась: – Волохатий,
Не диво чути це мені:
Ти восени як ляжеш спати,
То встанеш тільки навесні!
Петро Ребро
Позлітались горобці
до порога - на млинці:
пригощаю саме їх,
друзів меншеньких своїх.
Горобці млинці клюють,
швидко раду їм дають,
повсідались тут і там.
- Їжте, любі, ще я дам! -
Ситий видався обід.
На порозі мокрий слід:
з'їли все, і крихт нема,
бо голодна їм зима.
Бачу - ситі горобці,
веселяться - молодці!
Розцвірінькались. Овва! -
маю вдячності слова.
Василь Галас
Ведучий Дрімає зимовий ліс. Холод скував дерева і запорошив їх снігом. Застигли білі берези і могутні дуби. Ніби все завмерло. Але про життя нагадує ланцюжок слідів на снігу.
4 конкурс «Відгадай пташку за її слідом»
Ведучий Чи можете ви уявити своє життя без співу птахів?! А ліс без пташиного хору,без барабанного дробу дятла і скрекотання непосидючої сороки…У такому зимовому мовчазному лісі було б і страшно,і сумно…
(звучить романс Р.Грієва)
5 конкурс «Чия це пісенька?»
Чик-чирик (горобець)
Кар-ро-хк (ворона)
Чи-чи-ку (синиця)
Чек-чек (сорока)
Трр-трр (дятел)
Угу-угу (сова)
Ведучий Люди здавна спостерігали за голосами і поведінкою птахів у теплу і холодну,ясну сонячну і похмуру дощову погоду. Звідси-прикмети.
6 конкурс «Продовж речення-прикмету»
(ведучий зачитує першу частину речення,а команди по черзі продовжують)
Снігурі перед вікном цвірінькають - …(на відлигу)
Горобці ховаються в укриття –… (на мороз або заметіль)
Ворона ховає дзьоб під крило – …(на холод)
Сорока ховається під стріхою – …(на заметіль)
Зимою ворони літають і кружляють зграями – …(буде мороз)
Синиця до хати –… (зима у двір)
Галки збирають у великі зграї і сильно кричать –… (на мороз і ясну погоду)
Горобці перелітають зграйками з місця на місце –… (перед сильним вітром)
7 конкурс «Пташина вікторина»
(команди по черзі беруть участь у вікторині)
1.Який птах має найдовший язик? (дятел,14см)
2.Які птахи прилітають до нас з півдня першими? (граки)
3.Скільки треба взяти літер «а»,щоб одержати назву птаха? (сорока)
4.Хто в лісі втикає шишки в щілини дерев? (великий строкатий дятел)
5.Які птахи влаштовують по кілька гнізд на деревах? (граки)
6.Які птахи навіть у люті морози знищують комах-шкідників?(синиці,дятли)
7.Якого кольору очі у сови сірої? (чорні)
8.Чи болить голова у дятла? (ні,у цих птахів між дзьобом і кістками черепа є спеціальна хрящова тканина,яка зменшує силу ударів,що впливають на головний мозок)
9.Що страшніше птахам взимку:холод чи голод? (голод)
10.Взимку птахів підгодовують люди,а чи корисно підгодовувати їх влітку? (ні,тривале вживання неприродного корму,наприклад,хліба,спричиняє хвороби)
Ведучий Коли настають морози і заметілі,на допомогу лісовим мешканцям приходять люди. І нам треба подбати про пташок взимку.
8 конкурс «Скрутно пташкам взимку»
(учасники складають пам’ятку «Чим краще годувати птахів взимку»)
Ведучий Та заготовити насіння-це ще пів справи. Потрібно виготовити годівниці,за допомогою яких можна буде запропонувати корм пернатим друзям. І так,щоб його снігом не замело і дощами не залило.
Учень
Я ладнаю годівнички
Для горобчика й синички,
Для малого снігурця.
Крихт насиплю і пшонця.
Прилітайте ,друзі милі,
Не лякайтесь заметілі!
А.Камінчук
9 конкурс «Годівнички»
(учасники виготовили годівнички і представили їх на конкурс)
Журі підсумовує бали за конкурси. Командам вручають грамоти і призи.
Вчитель Ось і підійшла до закінчення наша гра. Багато нового ви дізналися сьогодні про зимуючих птахів нашого краю. А тепер давайте розвісимо годівнички,які ви підготували на конкурс,у шкільному парку. І не забудьте покласти туди корм для пташок.
Учениця
Про зимуючих птахів,друже,пам’ятай,
Годувати взимку їх не забувай.
Небагато треба їм,жменька лиш зерна,
Лиш одна і не страшна їм буде зима.
Скільки гине взимку їх,аж болить душа,
Але в серці є для них крапелька тепла.
В теплий край вони могли,
В вирій полетіть,
Та лишилися з людьми
Холоди терпіть.
Ви привчіть в морози їх
До свого вікна,
Щоб весну вам принесла пісня їх дзвінка.
Додаток 1
Це осілі птахи. Завдяки характерному чорно-білому оперенню і незвично довгому хвосту пташка неповторна і легко впізнається. Голова, шия, груди і спина чорні з фіолетовим або синювато-зеленим металевим відливом, живіт і плечі білі. Мешкають в невеликих лісах, парках, садах, гаях, перелісках, часто неподалік від людського житла. Уникають густого лісу. Вони товариські птиці, рідко зустрічаються поодинці, часто їх можна бачити зграйкою від двох до п'яти птахів, перелітають з дерева на дерево з гучним сюрчання. Після гніздування, восени і взимку збираються у зграї по кілька сотень особин.
Неспокійний галас пташки, яка знайшла в лісі мисливця, буде сприйнятий не тільки іншими птахами, але і вовком, ведмедем та іншими тваринами.
Харчуються птахи різної їжею. У їх раціон входять як дрібні ссавці, так і комахи. Також вони часто розоряють пташині гнізда, тягаючи яйця і пташенят. А іноді навіть тягають у собак кістки. Що живуть по сусідству з людиною сороки не бояться вкрасти якусь їжу і у нього. Сорока - всеїдна птах. Вона харчується як тваринам, так і рослинним кормом. Хлібороби недолюблюють їх, оскільки вони скльовують зерна і насіння на полях.
У німецькій міфології ця пташка була як посланцем богів, так і пташкою богині смерті Гели , за що вважалася в Європі вісником біди. Пташка - «злодійка» була непопулярна в Середньовіччі ще тому, що вважалася вихованцем відьом. На противагу цьому в Азії вона традиційно подавач щастя, а у північноамериканських індіанців - духовна істота, яка дружна з людьми.
(Сорока)
Довжина тіла цього птаха 45—47 см. Пір'я чорне з фіолетовим блиском, чорні ноги, довгий дзьоб. У дорослих птахів основа дзьобу гола та світліші його кінцівки; у молодих птахів пір'я в основі дзьоба є, але біля шести місяців життя воно випадає. Живуть до 20 років.
Харчуються тваринною та рослинною їжею, проте головним чином їдять хробаків та личинок комах. Їх вони знаходять на землі або виколупують дзьобом. Саме тому цих птахів часто можна зустріти на ораних полях. У містах і селах живляться харчовими відходами, тому часто залишаються на зиму.
Ці птахи разом з іншими представниками ряду воронових мають розумові можливості, вищі не тільки серед птахів, а й усіх тварин. Багаточисельні спостереження доводять, що вони керуються не тільки інстинктами, а й інтелектом. Розум птахи виявляють у розумінні деяких фізичних процесів та умінні рахувати кількість речей. Так, в одному з досліджень птахи не могли дістатися до хробака, який плавав у вузькій високій склянці з водою. Її неможливо було перекинути, тому птахи здогадалися кидати камінці у склянку. Птахи швидко зрозуміли, що чим більші камінці будуть у воді, тим швидше підійметься її рівень.
(Грак)
Це хижий птах. В Україні гніздовий, кочовий, зимуючий вид. За розміром дещо більший за сіру ворону. Виражений статевий диморфізм — самки більші за самців. Забарвлення верху тіла темне, сіро-буре, нижня частина білувата з поперечними сірими смужками. У дорослого самця на голові виражена біла «брова». Колір очей у дорослих особин червоний або червоно-коричневий, у молодих особин яскраво-жовтий. У молодих птахів верхня частина, голова і зовнішня частина крил коричневі, груди білі з вертикальними коричневими смугами. Віддають перевагу гніздуванню в лісі, який багатий старими і високими деревами, має середню освітленість і невеликі галявини або узлісся неподалік для полювання. Живиться переважно птахами, яких добуває сам. 80—90% здобичі складають дрозди, дятли, сойки, сірі ворони, граки, голуби. Значно рідше ловить він тетеруків, рябчиків, молодих глухарів, качок, домашню птицю; зрідка також зайців та білок.
Як і інші види хижих птахів, він знаходиться під охороною, полювання на нього заборонене. В Європі має охоронний статус видів з найменшим ризиком.
(Яструб)
Це цінний мисливський птах родини фазанових ряду куриних. Довжина тіла до 30 см, масою до 0,5 кг. В Україні осілий птах всіх областей, окрім Карпат і суцільних лісових масивів Полісся. Вони оселяються в заростях на полях, в лозах по берегах річок та меліоративних каналів, на узліссях і великих прогалинах в лісових масивах, в чагарниках по краях полів. Гніздо влаштовують на землі під кущиком. Кладка на середину травня може складатись з 22-х яєць однотонного вохристого кольору. Дорослі особи живляться переважно насінням бур’янів, а в літній період комахами. Взимку птахи харчуються бруньками лози, сходами озимини та інших рослин. Суттєву частку раціону складають насіння бур'янів, ягоди глоду, терну, горобини. Під час снігових, морозних зим птахи страждають від голоду і гинуть у великих кількостях. Значну шкоду їм завдають бродячі коти та собаки. В період насиджування яєць та вигодовування пташенят суттєву небезпеку становлять сірі ворони. Птахи, потривожені людиною чи твариною, злітають у повітря і здатні пролетіти невисоко над землею від кількох десятків метрів, аж до півкілометра. Після посадки птахи не лишаються на місці, а продовжують рух бігом у вигідному напрямку. Слід зазначити, що активно рухатись протягом тривалого часу птахи не в змозі. Численні спроби штучного розмноження птахів для потреб мисливських господарств, не дали належних результатів в жодній з спеціалізованих лабораторій світу.
(Сіра куріпка)
Цей вид-один з найменших (34-39 завдовжки) представників роду Ворон. Оперення в різних місцях тіла від чорного до сріблястого. Райдужна оболонка ока майже біла. Вони часто збираються великими зграями. Водиться в населених пунктах, розріджених лісах, на скелястих узбережжях морів. Гніздиться в порожнинах скель, нішах будівель, під дахами, у норах, дуплах дерев. Гніздо роблять з гілок, та вистилають всередині соломою, ганчір'ям, ватою, клаптиками паперу та ін. Вони відкладають до 8 яєць, на яких сидять 18—20 днів. Пташенята вилуплюються голі, сліпі. У червні вони вже можуть літати і залишають гніздо. У неволі молоді пташенята швидко звикають до людини і настільки, що літають слідом за «хазяїном», вчаться іноді вимовляти окремі слова. Їх приваблюють різні блискучі предмети: ложечки, ґудзики тощо. Це птахи з порівняно добре розвиненою центральною нервовою системою.
Живляться птахи переважно комахами, а восени та взимку- зерном та різними покидьками.
(Галка)
В Україні звичайний осілий птах Полісся, Лісостепу, Криму й Карпат. У степовій зоні — рідкісний.
Птах середніх розмірів, приблизно з ворону сіру з короткими крилами і коротким заокругленим хвостом. На голові 2 широкі продовгуваті смуги білого забарвлення з рябизною. Лицевий диск не обмежений і вгадується лише по структурі оперення або ж обмежений темною смугою. Очі доволі великі, чорні. Між очей над дзьобом валики з білого пір'я у вигляді півмісяців. Дзьоб сірий. Забарвлення буває сірим і рудим. У птахів сірого забарвлення спина буро-сіра, значно темніша ніж груди. На грудях великі продовгуваті темно-бурі або чорні плями, перекреслені тонкими поперечними штрихами.
В більшості випадків влаштовує гнізда в природних дуплах старих лип, дубів, тополь, беріз, верб і осик. Дещо рідше гніздиться в людських спорудах: на горищах будинків, в дахах церков. Власного гнізда не робить, відкладаючи яйця на існуючий субстрат.
Живляться мишовидними гризунами, рідше — комахами, птахами та жабами.
(Сова сіра)
| 
