1.Ранок 12 квітня 1961 року. В цей день весь світ дізнався про Юрія Олексійовича Гагаріна й почув його слова:"Маленькая,голубая планета,ти прекрасна". Виявилося,що нашу планету можна облетіти за 108 хвилин.
2. Земля-планета голуба й красива,
І для усіх землян-великий дім,
В якому стільки казки,стільки дива,
І ми повинні мирно жити в нім. Земля-космічна чарівна перлина.
Де є життя,це диво-дивина!
Де є рослини,звірі і людина,
Й така планета в Космосі одна. Можливо є ще й інші,десь далеко, Нам поки не дізнатися про них.
3. А на Землі весна!Летить лелека...
І стільки звуків радісних,живих!
А тут краса і стільки казки всюди.
А на Землі усе цвіте,бурлить...
Тут розум є,живуть розумні люди,
А вся планета в Космосі летить.
Планета всіх несе в космічні далі. Куди?Куди?Куди Земля летить?
Ми космонавти всі,що ж буде далі?
Як же цікаво в цьому світі жить!
- А ми,діти Землі,вміємо співати і танцювати. І сьогодні затанцюємо свій танець. Хай Земля відчує наш ритм життя! (Діти виконують танець).
- Земля!Планета Земля!Ось такий вигляд має планета,на якій ми живемо. Скільки забарвлень бачимо ми на ній!Прозоре чисте повітря,блакитні ріки,озера,джерела,багата квітуча земля-усе це неоціниме багатство--природа.
6. Я землі цієї паросток зелений,
Я землі цієї крапелька дощова,
Заплелись у мене,приросли до мене
Жито і дерева,квіти і трава.
Як багато різнобарвних квітів Розквітають на нашій землі,
Їх так люблять всі люди на світі
І дорослі і діти малі.
Ніжні квіти дарують нам радість. Радість серцю,душевне тепло.
Земля стояла б сумна,як могила,
Якби квітів на ній не було.
Нема жита без колосся,
Нема ночі без роси,
Якби в нас не було квітів,
То й не знали б ми краси. (Діти виконують танець)
7.Вчені вважають,що Земля як планета виникла понад 5 млрд.років тому. Вона була безлюдною. Сумно хлюпотіли води мілких водойм,мовчали безплідні рівнини і голі скелі. Мертву тишу порушував лише гуркіт вулканів,які вивергали розпечену лаву та хмари розжареного попелу.
Близько 3,5млрд.років тому трапилося чудо. В мілководних частинах морів з'явились перші живі істоти-грудочки білка,що живилися,рухалися,розмножувалися.
Звідки вони з"явились?Остаточно відповіді на це немає і досі. Можливо,наше покоління знайде відповідь на це запитання.
Найдавніші люди з'явилися на цій планеті близько 3,5 млн.років тому на Африканському материку. І тут теж багато білих плям.
Одне відомо,що людина-це частина природи і що без цієї природи життя людей неможливе.
8. Кожному відомий вислів:"Людина- цар природи". Але наскільки цей вислів прадивий і чи дійсно людина володар природи?А може,вона неслухняна дитина,яка ввібрала в себе добро і зло?Тому що,з одного боку,оберігає природу,а з іншого,-безжалісно знищує її.
9.Все на землі,все треба берегти:
І птаха,й звірка,і оту травинку.
Не чванься тим,що цар природи ти,
Бо, врешті,ти-лише її частинка.
Цю істину сприймай беззастережно.
Якщо береш,то треба й віддавати,
Коли й надалі хочеш царювати.
10.Із скриньки природи ми черпаємо всі наші багатства. Це є наш скарб,наша святиня,засіб нашого існування. Так було,є і буде.
11 .Однак сьогодні відносини між людиною і природою надзвичайно складні. Внаслідок ненормального ставлення до природи людство зіткнулося із 7 основними бідами.
12.Критичний стан атмосфери.
13.Виникнення та дальший розвиток "парникового ефекту".
14.Руйнування озонового шару.
15.Забруднення водного середовища.
16.Збільшення об"єму твердих відходів та зменшення земель,придатних для існування.
17.Катастрофічне скорочення видової різноманітності в рослинному і тваринному світі.
18.Небезпечно швидке зростання населення в країнах,що розвиваються.
19. Троянда степу,квітка мрій, Жар-цвітом землю не зігріє.
Що ж це сталося з нами,люди?
Це ж як так,то нічого не буде.
Ні річок,ні лісів,ні криниць,
Ні комах,ані звірів,ні птиць.
Ані квітів,ні трав,ні повітря.
Ні,люди!
Зупинімось-останній є шанс,
Оглянімось:благаємо вас!
Все задумано мудро в природі-
Жити всьому у мирі й згоді.
Річка хай куди хоче тече.
Планеті підставлю плече.
Як зрубаємо дерево-вмить.
Поспішаймо хоч два посадить.
Як асфальт-то через калину,
Джерельце- хай не знає зупину.
Полюбімо природу палко.
Не топчімо ногами фіалку... . Як розоримо світ цей вщерть
Вирок нам без війни буде смерть! . Зупинімось-останній є шанс: . Ця планета не тільки для нас. . Люди,будьмо ж людьми!
(пісня "Не рубай тополю")
20.Скільки ран на землі залишили люди:засмічені ріки і моря,поріділі ліси сплюндровані цезієм та хімічними речовинами грунти,насичене отруйними парами повітря.
21 .Як відомо,без їжі людина може прожити місяць,без води-тиждень,без повітря не може прожити і двох хвилин. Тому ми вважаємо стан атмосфери-одна з найголовніших екологічних проблем Землі.
22. Повітря не чути,і не чути,
Але без нього нам не обійтись,
Не можна ні хвилиночки пробути.
Ось ти навколо подивись.
Все дихає:листочок і травичка,
Метелик,що над квіткою летить.
І дише рибка й рак,і дише річка...
Повітря треба кожному,щоб жить.
А он несуть вітри хмаринку білу,
Щоб дощик на поля й ліси пролить.
А он у небо пташка полетіла,
А без повітря як вона злетить?
23.Людина дуже необдумано поводиться із цим неоціненним багатством планети. (Лунає
сумна музика. Чути як б"ють дзвони. На фоні музики звучать слова).
1 .Говорять,що гряде
кінець життя.
Ми теж не вірим в наше майбуття,
Бо вже давно живемо в чорній
зоні.
2. Здавалось,
все по Божому було:
Жилося,і кохалось,і родило.
І раптом зашуміло-загуло.
І в душах наших тугою завило.
3. Зірвавсь реактор,
за незриму мить .
На нашу землю вилилась отрута.
Чом довелося нам це пережити
І за які гріхи така спокута?
4. Чи є надія в нас на майбуття?
Чи виживемо?За яким законом?
Бо стільки вже людей пішло з життя, Уражених чорнобильським драконом.
5.Ми вже відчули,що він нам приніс,
І не одному ще вкоротить віку.
А скільки люди проливають сліз,
Коли у сім"ях родяться каліки.
б.Ми атомні заложники прогресу,
Вже в нас нема ні лісу,ні небес.
Так і живем од стресу і до стресу, Абетку смерті маємо-АЕС.
24.НІ для кого не є секретом скільки лиха накоїла аварія на Чорнобильській атомній електростанції.Люди різних країн відчули на собі гіркий подих чорнобилю-полину.
25.Не менш болючою проблемою планети Земля є проблема води.(Чути шум моря,шелест дощу). Адже вода початок всіх початків,у ній зародилося життя. Вона вкриває більше половини нашої планети. Справжній гімн у прозі створив Антуан де Сент-Екзюпері:"Вода,в тобі немає ні смаку,ні кольору,ні запаху. Тебе не можливо описати. Тобою насолоджуються,не знаючи,що ти таке. Не можна сказати,що ти необхідна для життя,ти-саме життя...Ти найбільше багатство на світі...".
26.Пам"ятайте,люди,назавжди-
Неможливо жити без води!
Це- життя колиска,
Це-дощі,
Це-роса і квітка на межі, Це-тумани,ріки,і моря,
Джерело у спеку,це-життя. Це-кришталь озер і джерела, Це-хмарки у небі,
Це-село у тополях й вербах над ставом. Це-криниця,квітка за вікном,
Шурхіт хвиль і шторму дикий рев. Це-струмок у травах між дерев,
Зелень трав,веселки кольори. Пам"ятайте,люди,назавжди.
27.Сьогодні кожна десята річка на Землі забруднена,а в океанах щорічно збирається 6,5 млн.тонн
сміття.
28.Та вже годі!Все про сумне та сумне. Згадаймо краще,як Кіндрат Петрович ходив до лазні.
Сценка
- Здоров,куме!
- Здоров! -Куди ти йдеш?
-Та після обжинків не завадило б у лазні попаритися,душу потішити й тіло.
-Та ти,що з неба впав?Вона,який уже день не працює.Ходімо краще до мене вип"ємо оковитої.Ото дійсно рай!
Заходять за куліси.Виходить Кіндрат Петрович сам, напідпитку й говорить сам до себе.
-От добре з кумом посиділи.Одне лише погано.що дома скажуть?
-0й\{піднімає пальця догори) Ідея!Піду до ставка скупаюся.Головне-зорієнтуватися.Відстійник наліво,ставок-направо.А де ж те ліво?А де ж те право?А було не було!
На сцені стоїть жбан з водою,на ньому табличка"Увага!Ставок-випаровувач!".Кіндрат Петрович повертається до глядачів уже вимазаний.
-Добре помився!(іде додому,стука.)Люба ,відчини.Це я,твій котик. Дружина дивиться на нього і кричить:
-Ой,лишенько,рятуйте,сатана прийшов! (тікає) Іде сусід. Кіндрат Петрович питає сусіда:
-Що це з моєю Галею?
-А ти на себе в дзеркало подивись.(сміється) Кіндрат Петрович знизує плечима.
Уранці все село гуртом відмивали та відтирали Кіндрата Петровича.Та тільки користі від
того мало.
Як скупався він у ставку,
Став він хрюкати й гарчати,
Рити землю,скавучати
Та село все дивувати.
Де вже тільки не возили
Бідолаху нашого.
До шептух і екстрасенсів,
До шаманів,чаклунів,
До районних терапевтів,
До львівських лікарів!
І до київських світил!
Та поліпшити здоров"я так йому ніхто й не зміг.
І тоді зібрали раду
З депутатів й докторів,
Запросили журналістів
І усіх міністрів.
Одні пообіцяли селянам
Відстійник той переробити,
Поліпшити дамбу,фільтр замінити.
Другі хатинками манили,
Де краще людям буде жити.
А треті воду обіцяли
Із водопроводу пустити.
От троє разом запряглись.
Що за морока,що робити?
Хто винен з них,хто ні-
Судить не нам.
Але відстійник досі там!
(звучить частівка)
29.Чарівна наша планета!Однак її флора і фауна найбільш беззахисна перед діяльністю людини.
З0.Достатньо лише нагадати,що на сьогодні з лиця Землі зникло близько 150 видів і підвидів птахів,понад 100 видів ссавців і лише за останні 50 років-40 видів
31.В Україні сьогодні потребують охорони близько 600 видів рослин і понад 380 видів тварин.
З2.На світі ніхто і ніколи не зайвий:
Ні вовк,ні лисиця,ні боягуз-зайчик. Корисні комахи,потрібні і птахи, І гриби,і краби,і ставкові жаби.
Що жайвір-без степу,а ліс-без кроншнепа?
Як нам без лелеки,що летів здалека?
Як лікар для серця дзвінкий соловейко.
Потрібні і лосі,вони тут-не гості.
Тушканчик вухатий і дятел пихатий,
І лебеді білі,й жуки,рукокрилі,
Вони ж бо тутешні,брати наші менші.
33. Невже в майбутньому на світі Не будуть квітнуть дивні квіти?
Конвалія й фіалки ніжні
Невже ми більше не побачим
Як сон-трава росою плаче.
Невже в майбутньому на світі
Не будуть жити звірі в лісі!
Лисиця й зайченята сірі
І вісник березня-лелека.
Невже ми більше не побачим
Як у ставку танцюють каченята.
(танць "Жабенята")
34.1948 року при ООН було створено спеціальну постійну комісію з охорони рослин і тварин,які зникають,а згодом-Міжнародну Червону книгу,куди заносять всі види,яким загрожує вимирання.
35.В Україні перше видання Червоної книги побачило світ 1980року,наступне-1994року.
( звучить пісня «Знову ми за покликом наших сердець)
36.Пам"ятай зеленого коника біля своїх ніг, Пам"ятай тихий вітер,що між хмари пробіг,
Не забудь приголубить у лузі ромашку,
Посади деревце-це для тебе не важко.
Зачекай,не вбивай в лісі дикого звіра,
Він тобі подарує і любов,і довіру.
Пожалій буйний цвіт,не засмучуй колодязь.
Це ж для тебе усе,це твій дім,це-природа.
37. Природа нам,як рідний дім,
Вона усім-як мати.
Щоб лад завжди був в домі нім
Про це нам треба дбати.
Рятуймо чисте повітря. Рятуймо воду
В морях,океанах,в малих і великих річках
Рятуймо рідкісних птахів-не всі ще породи,
А ті,що зникають в полях,у лісах,у лугах.
Рятуємо злаки. А потім рятуємо квіти
Рятуємо світанки-від кіптяви,гару й димів
Рятуємо тишу,щоб в тиші мовчати й радіти
Рятуємо вулицю від голосних двигунів.
Рятуємо землю. А також рятуємо небо
Рятуємо мрію. Кохання солодкий мотив.
Рятуємо ніжність. Від кого рятуємо?Від себе
Поки ще не пізно і можна хоч щось зберегти.
З8.(пісня,)3упинись на путі перехожий,
Не лишай рідну землю в біді.
Як її врятувати не зможеш,
То що станеться з нами тоді?
Приспів:
Ніщо на землі не проходить безслідно.
Й багатства природи,на жаль,не безмірні
Так будь в ділах мудрішим,
З Землею будь ніжнішим,
Й вона простить тобі.
39.3емля-наш дім,і лише поганий господар буде руйнувати його багатства. Тож будьмо мудрими господарями Землі!Хай квітне садами пишається золотими нивами,густими лісами,прекрасними людьми наша земля-Україна!
40.Україно моя!Чисті хвилі ланів.
Променисті ліси,голубінь легкокрила...
Україно,не знаю сама,
За що я тебе полюбила.
Люблю за світанків прозору блакить,
За красу величаву природи.
За те,що в світі ти для мене одна,
Частинка я твого народу.
Для мене ти в світі єдина-одна
В просторів солодкому чарі.
У сонці вона,і у вербах вона,
У кожному серця ударі.
(танець «Калина»)
41.Людйно,зупинися!Не роби боляче ні тварині,ні деревам,ні стеблині. Ти ж володар їх і захисник!Будь добрим господарем на Землі. Не губи краси. Розумій її,бо краса-така сила,без якої не може бути справжнього життя. Бережи красу,бо ти ж на Землі-людина!
Земля-не рабиня наша,а мати,
Сонце-не вітчим наш,а рідний батько.
Ліси-наші брати,річки-сестри.
Дощі,вітри,сніги мусять бути добрими гостями.
А ми на своїй планеті-не тимчасові мешканці,
а мудрі господарі.
42.Любі друзі'. Разом спробуємо врятувати Землю від екологічної катастрофи.Ми ж молоді, сильні,будемо й мудрі,було б тільки бажання. Давайте усвідомимо,що ми-частина планети,що її доля є в наших руках. Врятуймо Землю! Якщо кожен із нас врятує свою маленьку батьківщину-свій рідний край-то через десятки сотні років він озветься в серцях вдячним малиновим дзвоном!
(звучить пісня)
Ми бажаєм вам завжди: Чистого повітря і води.
І сонця промені
Хай завжди ідуть сюди.
Ми бажаєм щастя вам,
І воно повинно прийти
Тож рук ви докладіть
І природу збережіть.
| 
